Підписатися на розсилку

Український бізнес перекладів: робота в темряві

31.01.2023

У цій статті ми поговоримо про нове випробування для українського бізнесу — зокрема, бізнесу перекладу.

Російсько-українська війна триває вже вісім місяців. За цей час російська армія, яку вважали «другою армією світу», зазнала багатьох принизливих поразок. Ось лиш найгучніші:

  • Їй довелося забратися з кількох захоплених областей України, пояснюючи це «жестом доброї волі».
  • Довелося залишити острів Зміїний, який вона планувала використовувати як плацдарм для нападу на Одесу.
  • Українські протикорабельні ракети потопили флагман російського чорноморського флоту — крейсер «Москва». Російська влада, не бажаючи визнавати цей украй незручний для неї факт, досі стверджує, що крейсер затонув з іншої причини — через пожежу, яка виникла внаслідок «паління в не призначеному для цього місці».
  • Українська армія так стрімко визволяла Харківську область, що кількість захопленої нею російської техніки перевищила загальну кількість техніки, наданої їй західними союзниками.
  • Під натиском ЗСУ російська армія була змушена здати єдиний обласний центр, який їй удалося захопити на самому початку війни, — Херсон.

Військово-політичне керівництво Російської Федерації нарешті почало усвідомлювати, що Україну неможливо перемогти на полі бою. І воно вирішило воювати з її мирним населенням, виводячи з ладу енергосистему України та залишаючи всю країну без світла й тепла.

На щастя, повною мірою їм це не вдалося, але проблеми вони створили серйозні: руйнувати завжди простіше, ніж створювати. Тепер в Україні електрика подається за спеціальним графіком: п’ять годин подавання електрики — чотири години відключення. У кожній будівлі власний графік відключень.

Це надзвичайно серйозне випробування для бізнесу, і галузь перекладів і локалізації не є винятком. Нижче ми розповімо, як вирішуємо ці проблеми.

Акумуляторні станції

Перша й очевидна проблема — забезпечення безперебійної роботи комп’ютерів, за якими працюють перекладачі та менеджери проєктів. У періоди, коли електрика є, потрібно встигнути зарядити акумулятори, щоб їх вистачило на час її відсутності, аби перекладачі та менеджери проєктів могли продовжувати працювати. Тому перше, на що нам довелося витратити кошти, — це портативна акумуляторна станція. Ми вибрали BLUETTI AC300 з двома акумуляторними модулями B300:

Такий акумулятор дає змогу 20 ноутбукам працювати протягом 4 годин. Якщо в офісі працює менш ніж 10 працівників, ми навіть дозволяємо собі зробити каву в кавоварці.

Бензинові генератори

Вищезгадана система повністю вирішує наші проблеми з безперебійним забезпеченням електроенергією — за умови, що вона періодично подається. Але що буде, якщо електроенергія зникне на 10 годин або на кілька днів?

У такому разі необхідна можливість виробляти електроенергію самостійно. Тому нам довелося купити бензиновий генератор із вихідною потужністю 2,2 кВт:

2,2 кВт — це максимальна потужність, яку споживає наша акумуляторна система під час заряджання. Нам ще не доводилося використовувати генератор, і ми сподіваємося, що він так і залишиться нерозпакованим. Однак вісім місяців війни навчили: ми маємо бути готовими до всього.

Сонячні панелі

Цей варіант міг би врятувати, навіть за відсутності бензину. Але в умовах мегаполіса він незастосовний. Тому сонячна електростанція в нас тільки одна: вона встановлена в домі одного з наших працівників, який у разі найгіршого розвитку подій працюватиме як резервний офіс.

Starlink

Так ми вирішили проблему з енергозабезпеченням. Але для спокійної роботи цього виявилося замало: крім електрики, нам потрібне стабільне підключення до інтернету. Однак разом з електрикою зникає й зв’язок.

У такі періоди ми перемикаємося на мобільний 4G-інтернет. Але він повільний і нестабільний, адже в мобільних мережах різко збільшується кількість споживачів трафіку. Швидкість знижується до 1–2 Мбіт/с, а іноді інтернет-з’єднання й зовсім зникає, тому що через деякий час сідають акумулятори, які живлять стільникові вежі операторів мобільного зв’язку.

Оскільки більшості наших працівників для повноцінної роботи необхідне постійне й стабільне з’єднання з інтернетом, ми вирішили проблему кардинально, придбавши термінал Starlink:

Освітлення

У темряві працювати можна, але це незручно. Тому ми придбали кілька кемпінгових ліхтарів і настільних ламп з акумуляторами:

Невдовзі ми купили кілька великих світлодіодних ламп, підвісили їх до стелі та під’єднали до нашої акумуляторної станції. Тепер у нас майже так само світло, як зазвичай:

 

Термос

Електрочайник споживає близько 2 кВт. Під’єднувати його до акумуляторної батареї за відсутності електроживлення від мережі — нечуване марнотратство. Але іноді хочеться зробити перерву й випити чаю. Тому ми придбали термос об’ємом 2,5 літра:

Цей ґаджет вимагає певної самодисципліни: потрібно не забувати наповнювати його окропом, поки в мережі є електрика. Але з часом це стає звичкою.

Опалення

Температура повітря в Україні взимку може знижуватися до –20 градусів. Працювати й просто жити без опалення в приміщеннях не вдасться. Апокаліптичний сценарій передбачає, що таке може статися. Опалення в нашому офісі автономне, від електричного котла. Тож за тривалого вимкнення електрики температура в офісних приміщеннях значно знизиться. Потрібне резервне джерело обігріву, прийнятне в умовах мегаполіса. У нашому випадку це газовий котел:

 

Якщо вірити технічній документації, одного балона газу має вистачити на чотири повноцінні робочі дні. Хотілося б вірити, що нам не доведеться користуватися портативним газовим обігрівачем.

У разі геть поганого сценарію — тобто відсутності центрального опалення за 20-градусного морозу — офіс можна буде перетворити на табір тимчасового проживання працівників.

Такого розвитку подій, звісно, хотілося б уникнути. Це видається суцільною фантасмагорією в місті-мільйоннику у XXI столітті… Але трапитися може що завгодно: ми повинні бути готовими до всього.

Логістика й витрати

Ясна річ, схожих заходів довелося вжити багатьом компаніям. Біля всіх ресторанів, кавових кіосків і перукарень стоять бензинові генератори. Приватна школа, у якій навчається моя дитина, замовила потужний 600-кіловатний дизельний генератор, щоб діти мали змогу повноцінно навчатися, а не сидіти в темряві 2–3 години щовечора. Басейн, у який я ходжу, також завів собі генератор.

Саме під час написання цієї статті українська армія звільнила Херсон, обласний центр із населенням у 300 тисяч осіб. Відступаючи, російська армія навмисне підірвала всі трансформатори й залишила місто без електрики. І поки інфраструктура Херсона не відновлена, електроенергія в ньому вироблятиметься тільки генераторами.

Усе це створює шалений попит на генератори й акумулятори, унаслідок чого ростуть ціни на них. Попит такий великий, що їх продають лише за передплатою та доставляють за 2–3 тижні після замовлення.

В Україні не працюють морські порти (їх блокує Росія), і весь імпорт іде залізничним і автомобільним транспортом. Брак акумуляторів і генераторів досяг таких масштабів, що уряд України скасував митні збори на них, намагаючись спростити й пришвидшити їх імпорт.

Моральний стан

Український бізнес сприймає всі описані в статті труднощі як частину боротьби за майбутнє країни, і всі витрати сприймаються як хоч і болючі, але необхідні жертви для перемоги. Ми готові долати ці труднощі так само, як наша армія долає труднощі на полі бою. Ці жертви дають нам відчуття причетності до спільної боротьби.

Тому ми всіляко відкидаємо логіку російської держави: «Припиніть чинити опір — і ми припинимо руйнувати вашу енергосистему». Ми розуміємо, що будь-які сьогоднішні поступки агресору коштуватимуть значно більших жертв у майбутньому. Якщо виконати вимоги шантажиста, він зрозуміє, що його погрози працюють, — і шантажуватиме знову, підвищуючи ставки.

Нам уже давно очевидно: агресор зазнає поразки. Але в нашої перемоги є ціна, яка сплачена ще не повністю. Якщо заради перемоги доведеться працювати в умовах нестачі електрики — нехай. Робота з перебоями електрики — не така вже й висока ціна.

Ми, українці, добре пам’ятаємо, що поступки, на які ми погодилися сто років тому, обернулися нам мільйонами життів у наступні десятиліття.

Прохання

Я хочу попросити всі компанії, що працюють з українськими партнерами:

  • Якщо ваш український партнер не встиг закінчити проєкт вчасно або не відповідає кілька годин, поставтеся до цього з розумінням. Повірте: мало хто у світі докладає більших зусиль, щоб зберегти рівень сервісу та мінімізувати незручності для вас. Ми підлаштовуємося до нових умов роботи, але це не завжди вдається зробити відразу.
  • Продовжуйте працювати з нами. Ваші замовлення критично важливі для кожного українця, для бізнесу й усієї країни. Це ваш внесок у нашу перемогу.
Підписатися на розсилку

Iншi статті

No documents found.

Займайтеся перекладом, а не адміністративними питаннями

Використовуйте систему Protemos для організації процесів у своєму бізнесі

СПРОБУВАТИ перший місяць - безкоштовно!
Вгору

ВІТАЄМО

Ви успішно підписалися на розсилку

Повернутися на сайт
Цей сайт є українською мовою. Ви можете переключити мову у меню, або зробити це зараз.