Кілька років тому ми вже опитували перекладацькі бюро про те, якими системами керування перекладацькими проєктами та перекладацьким бізнесом вони користуються. Ми вирішили повторити опитування та дослідити, які зміни сталися на ринку протягом останніх років. Крім того, ми змінили методологію дослідження й поставили всього одне просте питання: які системи керування перекладацьким бізнесом зараз найпопулярніші?
Загальні відомості й методологія
Дослідження складалося з таких етапів:
- Ми створили список компаній, що входять до різних перекладацьких асоціацій ( GALA, Elia, ATC, ATA тощо), які згадані на сайтах розробників систем керування перекладацьким бізнесом і в різноманітних онлайн-каталогах.
- Ми перевірили сайти згаданих вище бюро перекладів на наявність систем керування перекладацьким бізнесом (Translation Business Management System — TBMS). Крім того, ми вивчили списки компаній на сайтах розробників систем керування перекладами. Про деякі компанії ми просто знали.
- Якщо не вдавалося встановити, яку TBMS використовує перекладацьке бюро, ми зв’язувалися з ним і просто запитували.
На момент написання цієї статті в нашому списку було 1747 перекладацьких бюро. Інформацію вдалось отримати від 592 із них.
Таким чином, нам не вдалось отримати дані від 2/3 компаній зі списку. Це може сильно впливати на відображення реальної картини, тому ми готові оновити дані, щойно отримаємо інформацію від перекладацьких компаній.
Результати дослідження
Наведена нижче статистика стосується 592 компаній, які надали дані.
Перше питання, яке ми поставили: чи використовуєте ви яку-небудь систему керування перекладацьким бізнесом?
Без подібної системи обходиться тільки 17 % компаній із вибірки. Найчастіше це невеликі бюро; решта використовують ту чи іншу систему.
12 % використовують систему власної розробки.
5 % пристосували для керування проєктами інші інструменти (CRM, TMS, бухгалтерські програми тощо) або їх комбінації.
Майже дві третини (65 %) компаній використовують ту чи іншу комерційну систему керування перекладацьким бізнесом:
Потім ми проаналізували розподілення часток конкретних комерційних систем серед тих компаній, які їх використовують. Нас цікавило, яку саме систему керування перекладацьким бізнесом використовують різні компанії. Визначити це часто вдавалося, навіть не ставлячи питань, а просто вивчивши сайт бюро або використавши дані, які ми маємо.
Спочатку вийшла така картина:
На діаграмі Protemos зайняв перше місце. Зрозуміло, що це спотворені дані: у нас був повний список користувачів Protemos і дані лише 34 % компаній із вибірки. Адже ті 66 % компаній, які залишилися, теж чимось користуються.
Ми допустили, що серед цих 66 % перекладацьких бюро без даних розподілення використовуваних TBMS-систем буде приблизно таким самим, як і серед 34 %, тільки без Protemos. Екстраполювавши наявні цифри на решту 66 % і звівши дані воєдино, ми отримали таку картину:
Перші два місця на оновленій діаграмі передбачено зайняли Plunet і XTRF. Це «дідусі», вони на ринку вже понад 15 років, тому їх клієнтська база зі зрозумілих причин більша, ніж в інших: бюро перекладів вкрай рідко змінюють впроваджену в себе систему.
На третьому місці Protemos: це відносно нова система, яка з’явилася на ринку тільки у 2016 році.
Приблизно десяту частку ринку утримує Projetex, хоча він поступається новішим системам. Решта систем керування перекладацьким бізнесом помітно менш популярні та загалом займають менше 10 % ринку.
Висновок
Безумовно, наведеним вище цифрам не варто сліпо довіряти, оскільки дослідження містить низку вимушених допущень. Реальна частка ринку кожної із систем керування перекладацьким бізнесом може відрізнятися. Проте розрив між чотирма лідерами — Plunet, XTRF, Protemos і Projetex — і рештою систем настільки очевидний, що навряд чи найближчим часом знайдуться претенденти на їх місця.
Ми продовжуємо збирати дані, і якщо ви готові надати нам яку-небудь інформацію для створення об’єктивнішої картини, ми будемо раді скоригувати результати цього дослідження з їх урахуванням.
