У цій статті ми розповімо, як виник Protemos, яких помилок ми припустилися, доки він не досяг серйозного рівня, і які міфи самі для себе розвінчали.
Міф № 1
Розробити систему обліку — це просто
Ідея Protemos, як і багатьох інших програм для перекладацького ринку, зародилася в бюро перекладів.
У далекому 2014 році компанія Technolex Translation Studio із подивом виявила, що на ринку немає системи керування перекладацьким бізнесом і проектами, яка б повністю її влаштовувала, і зважилася на очевидний крок — розробити власну. Керівники бюро склали технічне завдання та звернулися до нашої команди для його реалізації.
Перша проблема, з якою ми зіштовхнулися, — недооцінка обсягу робіт зі сторони замовника, тобто бюро перекладів.
Спочатку планувалося, що створити подібну систему під силу одному програмісту та що в нього на це піде 4–5 місяців. Проте під час робіт і постійних консультацій стало очевидно: якісна реалізація проекту з урахуванням вимог бюро потребує набагато більше часу. Ми найняли ще одного програміста. Робота прискорилася.
Перші півтора року йшла розробка «скелета» системи, на який згодом планувалося «накласти» її функціонал. Інакше кажучи, увесь цей час менеджери проектів із «Технолексу» не бачили інтерфейсу системи та не тестували її: їм залишалося лише сподіватися, що вона буде зручною та функціональною.
Перша робоча версія системи з’явилася лише через рік — у вересні 2015 року. Звісно, у ній постійно виявлялися баги, які доводилося виправляти «на льоту». Менеджери, по суті, грали роль тестувальників. Система була ще «сирою» та забезпечувала лише необхідний мінімум — наприклад, вона ще не вміла створювати фінансові звіти, бракувало низки інших необхідних функцій. Проте вона працювала!
Однак менеджери перекладацьких проектів — тобто найактивніші її користувачі — були нею незадоволені. Приблизно півроку пішло на те, щоб усунути критичні баги та реалізувати потрібні функції. У результаті лише через два роки «Технолекс» отримав систему керування бізнесом, яка його влаштовувала.
Міф № 2
Якщо система обліку підходить одному, значить, вона підійде всім
З удосконаленням системи природним чином постало питання: якщо система добре зарекомендувала себе в одному бюро перекладів, може, її варто запропонувати й іншим? І ми вирішили випустити її на ринок як комерційний продукт. Так розробка, створена на запит конкретного бюро перекладів, «вийшла у світ».
Ми були впевнені: систему, що успішно охопила виробничі процеси в одному бюро, неважко з тим самим успіхом запровадити й у будь-якому іншому. Адже вони мало чим один від одного відрізняються — загальна схема роботи всюди та сама. Так нам здавалося. Проте неочікувано виявилося, що ми дуже помилялися.
У квітні 2016 року, тобто через рік після впровадження в «Технолексі», ми створили сайт і офіційно представили Protemos світу як систему керування бізнесом для бюро перекладів і перекладачів-фрилансерів.
Протягом першого року система була повністю безкоштовною для всіх: ми хотіли зібрати відгуки користувачів (і, власне, знайти користувачів). Проте на перших же «бойових» демонстраціях ми зрозуміли, якими недалекоглядними ми були.
Одним знадобився окремий рядок для ПДВ в інвойсах, і вони відмовлялися користуватися системою, доки ця функція не буде реалізована. Іншим захотілося створювати комерційні пропозиції прямо в системі. Третім не підходили шаблони документів. Четвертим потрібна була інтеграція з CAT-системами тощо. Ми ніколи не могли передбачити, що знадобиться наступному потенційному користувачу.
Що більше демонстрацій ми проводили, то очевиднішою ставала неприємна для нас істина: у світі немає двох однакових перекладацьких компаній. Кожен потребував чогось особливого, і ми не могли передбачити, чого саме, оскільки в «Технолексі» це було не потрібно.
Стало зрозуміло, чому «Технолексу» не вдавалося знайти на ринку систему керування, яка його б влаштовувала: виробничі процеси, які в ньому застосовувалися, лише здавались очевидними. На практиці ж вони були по-своєму унікальними, і розробники інших систем не могли їх передбачити.
Ми почали документувати всі запити реальних і потенційних користувачів, щоб за можливості їх надалі реалізувати. Згодом стало зрозуміло, які функції потрібно додати насамперед, а які — пізніше. Утворився своєрідний рейтинг запитів користувачів, згідно з яким ми визначаємо, яку функцію реалізуємо.
За чотири роки система з примхливої дитини перетворилася на тренованого спортсмена. Її функціонал надзвичайно розширився. Зараз ми з посмішкою згадуємо, якою вона була спочатку.
Проте й сьогодні ми часом дивуємося тому, які неочікувані запити до нас надходять і до чого неоднаково організовані виробничі процеси в різних бюро. У майбутньому ми навряд чи станемо дивуватися рідше — а отже, процес удосконалення ніколи не припиниться.
Міф № 3
Якщо система гарна, у неї відразу же з’являться користувачі
Випускаючи свою систему на ринок, ми були щиро переконані, що запорука комерційного успіху — функціональність системи керування; варто лише «нафарширувати» її функціями — і бюро перекладів самі вишикуються в черзі за нею.
Реальність виявилась іншою.
На одній із перших демонстрацій у 2016 році нас запитали: «А звідки ви взагалі взялися? Ми про вас ніколи не чули». Таке питання нам ставили не раз, і ми збагнули: Доки не станемо відомими, мало хто користуватиметься нашою системою, хоч яка б хороша вона була. Виявилося, що для популярності продукту те, наскільки відомий її виробник, важливіше за її функціональність.
Ми взялися за маркетинг. Розмістили цільову рекламу в Інтернеті. Наша команда стала регулярно відвідувати перекладацькі конференції. GALA, LocWorld, ELIA, ATC, Tekom — де ми тільки не були.
І під час спілкування ми переконувалися: локомотив продажів — це не функціонал, а впізнаваний бренд. Ось кілька фрагментів розмов, які це підтверджують:
— Мені подобається Protemos, проте моє керівництво хоче купити систему в когось відомого. (Як, ви досі про нас не знаєте? — дивувалися ми подумки.)
— Я вибрав іншу систему. У мене склалося враження, що її розробник у галузі перекладів — це як BMW в автомобільній промисловості. Дорого, але надійно. (Навіщо? У Protemos є всі ці функції, і він набагато зрозуміліший. Ви ж невелике бюро!)
— П’ять місяців тому я купив іншу систему, оскільки тоді ще нічого не знав про вас. (Як це не знав, ми вже півтора року на ринку!)
Тобто ніхто не згадував про функціональність системи або про результати її тестування. Час — гроші: перекладацьким компаніям простіше вибрати вже відому систему керування проектами та бізнесом, ніж витрачати час на тестування трьох-чотирьох невідомих, нехай навіть і функціональніших. Так, вибрана в цей спосіб система напевно виявиться не найоптимальнішою. Проте якщо вона вже впроваджена, імовірність її зміни практично нульова.
Сьогодні ми вже, звісно, не ті зелені новачки, якими ми були в 2016 році. Нам уже не доводиться пояснювати, звідки ми взялися. Проте ми однаково продовжуємо вкладатись у свою впізнаваність. Крім конференцій і рекламних кампаній, ми відкрили ще один спосіб її підвищення — створення цікавого контенту для всіх, кого цікавить керування перекладацькими проектами.
Зусилля на популяризацію бренду можна порівняти з вкладом у розробку. Проте вони окупаються. Адже ви прочитали цю статтю.
Висновок
Висновки з вищесказаного такі:
- Розробка своєї системи керування перекладацьким бізнесом — це дорого й довго. Значно дорожче й довше, ніж здається спочатку. Мінімальний реалістичний бюджет — 250 тисяч євро, мінімальний термін — близько 2 років (ідеться тільки про базовий функціонал). Спроби вкластися в менший бюджет або коротший термін позначаються на результаті дуже плачевно.
- Те, що підходить вам, навряд чи підійде іншим. Щоб систему захотів запровадити хтось ще, крім вас, її функціонал доведеться розширювати. Якщо ви плануєте продавати свою систему на ринку, її розробка та розкрутка потребують у кілька разів більше сил і коштів, ніж розробка для власних потреб.
- Створити якісну систему керування перекладацькими проектами можна, проте це лише півсправи. Потрібно також створити бренд і забезпечити його впізнаваність серед потенційних покупців. Інакше продукт не вийде з категорії «для себе».
