Майбутнє керування перекладацькими проектами

У керуванні завжди головне — технології та люди. Керування перекладацькими проектами не виняток.

Люди можуть виконати обмежений обсяг роботи, оскільки в нас лише 24 години на добу. Якщо хочете виконати більше, у вас два варіанти: делегувати й автоматизувати. Тобто для виконання роботи ви залучаєте інших людей або машини. Крім того, ці два підходи необхідно збалансувати, оскільки вони взаємозалежні: машинам потрібні люди, які вміють ними керувати.

Керувати людьми завжди було важче й дорожче, аніж машинами (навіть у часи, коли праця не була оплачуваною), тому ще з давніх часів ефективні керівники надають перевагу використанню вже наявних у них технологій, а не залученню людей. Трактор кращий за людину з плугом, а в керуванні перекладацькими проектами програмне забезпечення краще за менеджера проектів, якщо йдеться про рутинні, повторювані дії. Технології дешевші. Навіть якщо витрати на оплату праці менеджера проектів і заміну програмного забезпечення однакові, директор надасть перевагу не людині, а алгоритму. Алгоритм більш передбачуваний і його будь-коли можна вимкнути без додаткових витрат і етичних дилем.

Сьогодні програмне забезпечення для керування перекладацькими проектами робить багато з того, що раніше робили менеджери проектів (наприклад, надсилає перекладачам файли й повідомлення, створює рахунки на оплату, надсилає нагадування про термін і багато іншого). Тому менеджери проектів, у яких є програмне забезпечення для керування, можуть працювати набагато ефективніше за тих, хто має тільки Excel, Total Commander, поштовий клієнт та інші схожі інструменти. Технології дають людині змогу зосередитися на важливіших завданнях, як-от прийняття рішень і врегулювання проблем.

Якщо ми дивимося в майбутнє, то найлогічніше припустити, що все рухатиметься в тому самому напрямку, у якому рухалося з давніх часів. Люди припинять займатися сізіфовою працею. Гадаю, для всіх, хто читає цю статтю, це очевидно. А технології і надалі розвиватимуться так само, як це відбувається зараз.

З часом інструменти стануть більш автоматизованими, їхній інтерфейс — зрозумілішим. Вони будуть більш подібні до людини. Це зумовлено тим, що розробники краще розумітимуть потреби користувачів і розроблятимуть функції програмного забезпечення відповідно до них. У результаті потреба в менеджерах скоротиться.

Однак ідеться не про розробку кожного інструмента. Більшість перекладацьких компаній використовують різні програми для різних цілей та іноді змушені власноруч копіювати ті самі дані з однієї системи керування в іншу, що дуже дратує. Наприклад, якщо я як виконавець отримую проект на порталі мого клієнта, то для власного обліку я маю ввести його у свою систему керування проектами, копіюючи більшість даних з однієї системи в іншу. А мій виконавець, зі свого боку, можливо, має зробити те саме. Отже, багато часу витрачається на натискання клавіш Ctrl+C і Ctrl+V.

Такі бар’єри зникнуть, а інструменти взаємодіятимуть один з одним без жодної участі менеджерів перекладацьких проектів. Понад десять років тому цей процес почався зі збільшення інтеграції між системами. Учасники перекладацької галузі розробляють власний стандарт API (TAPICC), проте роботи в цьому напрямі ще багато. Напевно, забагато для одного постачальника програмного забезпечення, оскільки постійно виникають нові інструменти.

Тому в майбутньому з’являться компанії, які спеціалізуватимуться виключно на інтеграції та не створюватимуть власних інструментів керування. Прикладом може бути компанія BeLazy, проте виникнуть і інші. Якщо дивитися далеко в майбутнє, такі інтеграційні компанії, можливо, стануть Надрозумом перекладацької галузі — за умови, що їхні власні процеси будуть автоматизовані.

Отже, на нас чекає прекрасне майбутнє. У певний момент інструменти керування перекладами зможуть виконувати всю монотонну роботу замість менеджерів проектів, щоб в останніх був час на творчі завдання, як-от планування проектів. Вони зможуть натиснути кнопку «Пуск» і забути про всі рутинні завдання.

Однак є інший бік: для роботи з таким інтелектуальним програмним забезпеченням у менеджерів проектів мають бути досвід і спеціальні навички. Галузь може зіткнутися з нестачею таких спеціалістів, особливо зі зникненням менеджерів проектів старого загартування, які починали в ті часи, коли все робилося власноруч.

Річ у тім, що вони знають, як все влаштовано зсередини, і тому краще розуміють, як виконувати складні дії за допомогою передових інструментів. Новому ж поколінню знадобиться спеціальна підготовка, яка дасть змогу заповнити нестачу в знаннях, і, ймовірно, перекладацьким компаніям доведеться самим їх навчати.

І ще з приводу програмного забезпечення у сфері перекладів і локалізації: з розвитком інструментів підвищуються бар’єри для входу на ринок нових розробників.

Новачку буде важко наздогнати конкурентів і знадобиться набагато більше часу й грошей, ніж тим, хто починав раніше. Коли директору компанії, яка розробила онлайн-версію CAT-інструмента, сказали, що будь-хто зможе відтворити його технологію, він відповів: «Без проблем, вперед! Вам знадобиться лише 4 роки й 5 мільйонів доларів, щоб зробити те, що є в мене зараз, проте до того часу я буду далеко попереду». Якщо так буде й далі, нові інструменти з’являтимуться рідше й у бюро перекладів буде обмежений вибір, або, щоб стартап помітили, йому знадобляться інвестори. Утім, хто знає, можливо, з’явиться дещо зовсім нове.