Раніше ми писали про те, що для ефективного керування компанією необхідно знаходити час на власне керування. Як ми вже з’ясували, два ключових способи збільшити кількість вільного часу — делегувати роботу підлеглим і автоматизувати рутинні операції та процеси, які повторюються, за допомогою різних систем керування проектами та бізнесом.
Проте на душі в керівника, який звик працювати цілий день і повністю віддаватися своїй справі, разом із появою вільного часу часто виникає неприємне щемливе відчуття. «Безділля» завдає йому морального дискомфорту: як це так — навкруги всі працюють, а він відпочиває! Адже він також хоче та може працювати, і перед підлеглими незручно! Однак чим займатися, якщо все й так працює?
У нього виникає інстинктивне бажання чим-небудь заповнити час, який вивільнився. І часто він береться виконати деяку роботу замість своїх підлеглих — наприклад, особисто провести перекладацький проект замість когось із менеджерів або зайнятися створенням рахунків-фактур замість бухгалтера.
Така логіка здається йому природною, але на практиці вона тягне його назад у трясовину хронічного цейтноту — тобто в те саме «біляче колесо», з якого він насилу вирвався. Другорядна робота, яку він добровільно на себе звалив, знову позбавить його часу, щойно він знову знадобиться компанії як керівник, — а така необхідність найчастіше виникає раптово.
Не намагайтеся неодмінно зайняти себе хоча б чимось, ледве вирішивши повсякденні завдання. Якщо вдуматися, безділля керівника — це вершина його управлінського мистецтва. Якщо вам удалось організувати роботу свого бюро так, щоб воно працювало та розвивалося за вашої відсутності, — вітаємо, вам є чим пишатися!
Тих, хто звик працювати в режимі постійної нестачі часу, ця думка зазвичай збиває з пантелику. Щоб пояснити її, проведемо аналогію.
У вашому офісі напевне є локальна комп’ютерна мережа. Припустімо, що вам потрібно найняти системного адміністратора, який забезпечуватиме стабільність її роботи. І є два кандидати: один вічно поспішає та постійно зайнятий виправленням технічних проблем, другий грамотно налаштував мережу один раз, домігся стабільності її роботи, а потім зайнявся її оптимізацією. Кому з них ви надасте перевагу?
Перший працює більше й увесь час зайнятий — проте наскільки він ефективний? Який сенс від його роботи, якщо на виконання навіть невеликого завдання в нього завжди бракує часу?
Ідеальний керівник здатний розвивати компанію, нічого не роблячи.
Але нічого ідеального в цьому світі не існує. По-перше, неможливо передбачити всі можливі варіанти подій і автоматизувати всі можливі сценарії: потрібно постійно бути напоготові та щось покращувати. По-друге, навіть якщо бюро перекладів працює без видимої участі керівника, це ще не означає, що воно працює оптимально та досягло своєї вершини розвитку.
Як жартують лікарі, «немає здорових людей — є ті, хто ще не пройшов обстеження». Можливо, у керівника просто «замилене око», і він не помічає нових можливостей, які з’явилися, або ж очевидних проблем.
Не кожен менеджер, який ідеально справляється з керуванням невеликою командою з п’яти осіб, грамотно організує роботу бюро з 50 працівниками. Не кожен керівник бюро з десятком менеджерів проектів і 50 перекладачами добре справляється з керуванням MLV-компанією із сотнями менеджерів.
Якщо почати загадуватися над питаннями про те, у чому конкуренти ефективніші за вас, чому хтось стоїть вище за вас у ланцюзі поставок, де можна знизити витрати, не знижуючи якості перекладів тощо, то раптом виявиться, що в компанії є багато можливостей для покращення — хоча й не завжди зрозуміло, як саме його досягти.
Припустімо, у вас сильна команда менеджерів, перекладачів і редакторів — але кому про це відомо, крім вас? Є можливість для покращення — зробити цей факт загальновідомим на ринку й таким чином створити гарну репутацію для свого бюро.
У вас чудово налагоджені продажі, але низький рівень володіння технологіями та посередній відділ проектного менеджменту? Це ще одна можливість: освоюйте нові технології, відрядіть співробітників на курси покращення кваліфікації, найміть гарного «технаря», який усуне технічні проблеми та навчить ваш персонал.
У вас усе гаразд із продажами та виробництвом, але виникають проблеми з організацією виплат фрилансерам? ...Ви знаєте, що робити.
У будь-якому, найдосконалішому бізнес-процесі обов’язково знайдуться слабини. Вони є завжди й усюди. Не брати на себе роботу підлеглих, а виявляти слабкі місця та знаходити методи їхнього усунення — ось чим має займатися керівник.
Це буде важко та спочатку незвично, потребуватиме знань і зусиль. І раптом виявиться, що керування займає весь час, який вивільнився, — навіть коли ви їдете в метро або гуляєте в парку. Якщо, звісно, ви займаєтеся керуванням серйозно, а не ховаєтеся від нього, виконуючи роботу своїх підлеглих.