Як уникнути проблем
із перекладачами:
рекомендації менеджеру проектів

29.01.2019
img

Один із найскладніших аспектів роботи менеджера проектів у бюро перекладів — контроль роботи перекладачів і будування взаємин із ними. Будь-який менеджер знає: що компетентніші та передбачуваніші перекладачі в його команді, то більше проектів його команда зможе виконати — і більше, відповідно, заробити.

Якщо в бюро перекладів гарно організовані керування проектами та продажі, головною перешкодою для зростання компанії стає кадровий дефіцит. Як мінімізувати пов’язані з ним ризики та залучити до своєї компанії найкращих лінгвістів?

Збудуйте власний процес відбору

Навряд чи потрібно пояснювати, чому не можна просто передати замовлення неперевіреному перекладачеві. Це ризик втрат фінансів і репутації, оскільки неможливо передбачити, якою виявиться якість роботи й чи буде її здано вчасно. Відбір професійних перекладачів — одна з основних функцій будь-якого бюро.

Однак часто виникає неприємна ситуація: бюро перекладів після домовленості виконати замовлення від нового клієнта в паніці шукає виконавця на різноманітних перекладацьких порталах (Proz.com, Smartcat тощо), сподіваючись, що ці портали вже виконали всю роботу щодо відбору.

Певною мірою це дійсно так. Однак портали та біржі проводять лише первинний скринінг, відсіваючи «найважчі випадки». Жорсткий відбір суперечить інтересам таких сервісів: адже що більше користувачів вони відсіють, то менше активних користувачів у них залишиться.

Окрім того, рейтинг перекладачів на подібних порталах базується насамперед на відгуках клієнтів. Водночас невідомо, які стандарти якості застосовують ці клієнти. Цілком можлива ситуація: деякий студент працював за низькими ставками з невибагливими замовниками, отримав кілька гарних оцінок і перегнав за рейтингом професіоналів, які співпрацювали з прискіпливими клієнтами.

З цього випливає, що бюро перекладів, у якому не впроваджено власний процес відбору, перетворюється на диспетчерську службу.

Отже, надійні кадри потрібно відбирати самостійно. Це довгий і дорогий процес. Якщо відбирати якомога жорстко, тести, за оптимістичною оцінкою, складуть максимум 3 % кандидатів.

На те є дві причини. З одного боку, поріг входження в професію практично нульовий: перекладачем може назвати себе будь-хто — навіть той, хто сам не знає, чи є він компетентним. З іншого боку, значна частина замовників не має можливості оцінити якість наданого їм тексту — їх задовольнить і непрофесійний переклад, особливо незрозумілою мовою. Врешті-решт, визначити, хто є хто у світі перекладів, виявляється вкрай важко.

Процес відбору складається мінімум із двох кроків:

  • Аналіз резюме або анкети.
  • Виконання невеликого тестового перекладу.

Не варто покладатися на перший етап: «гарна» анкета — це лише фасад, за яким може ховатися що завгодно. Часто вражаючим резюме прикриваються посередні перекладачі, а професіоналам не вдається піднести свій досвід у вигідному світлі через слабкі навички продажів або недооцінювання власних можливостей. Тому єдиний спосіб отримати відносно об’єктивне уявлення про кандидата — тест.

Варто зазначити, що тест — далеко не ідеальний метод відбору. Обов’язковий компонент професії технічного перекладача в її нинішньому вигляді — уміння вчитися, робити висновки з помилок. Але результати тесту нічого не говорять про те, чи вміє кандидат швидко засвоювати нові знання та застосовувати їх у роботі. Досить часто перекладач, який успішно склав тест, зупиняється у своєму розвитку та більше не підвищує свій рівень, а його колега, який ледве-ледве склав тест, стає професіоналом і авторитетом для інших співробітників.

Тест — це миттєвий «зріз» поточних знань і вмінь, який нічого не говорить про динаміку їхніх змін. Проте з точки зору бюро перекладів тест — відпрацьований і недорогий спосіб «відокремити зерна від полови».

Етап тестування можна пропустити лише в одному випадку: якщо вам напевно відомо, що кандидат давно й успішно співпрацює з кимось, чиї стандарти якості не нижчі за ваші. Зазвичай це ваші конкуренти або їхні клієнти.

Призначайте фейкові завдання

Власне складання тесту перекладачем не гарантує якості замовлень, які він виконує. Адже одна справа — витратити кілька годин, аби перекласти й відшліфувати текст тесту, і зовсім інше — виконати таку ж роботу, вклавшись у жорсткі часові рамки.

Деякі хитруни примудряються складати тести за допомогою сторонніх (незрозуміло, щоправда, на що вони при цьому сподіваються: працювати ж доведеться самому, і обман усе одно розкриється).

Проте навіть якщо лінгвістичні навички нового перекладача бездоганні, ніколи не знаєш, якими є його навички в комунікації: чи керуватиметься він інструкціями, дотримуватиметься дедлайнів, освоюватиме нове ПЗ тощо.

Менеджер завжди має бути готовим до того, що здану (а іноді навіть нездану) роботу нового перекладача доведеться доробити або переробити. Для цього потрібно мати запас часу. Проте як бути, якщо термін здачі проекту унеможливлює подібні експерименти?

Гарний спосіб: призначити новачку завдання, яке вже фактично виконане іншим перекладачем, видавши його за «справжнє», — з інструкціями, термінами та, ясна річ, оплатою. Досвід показує, що в третини виконавців проблеми виникають уже в першому ж завданні: один надішле неякісний переклад, другий запізниться, третій проігнорує інструкції, четвертий нагрубіянить. Допускати таких ненадійних виконавців до реальних проектів не можна. Для їхнього відсіву й потрібні фейкові завдання.

Звичайно, це доволі дорогий метод: до звичайних витрат на виконання проекту додається вартість додаткової фейкової роботи, навіть якщо її результат вас не влаштовує. Проте, з іншого боку, якщо вас підведуть у реальному проекті, ви втратите набагато більше.

Починайте з меншого

Навіть якщо перекладач успішно пройшов відбір і відмінно виконав фейкове завдання, це ще не гарантія його надійності. Починати співпрацю з ним слід із невеликих замовлень — і лише згодом, зібравши певну статистику, довіряти складніші та масштабніші завдання. Якщо ж обставини змушують вас довірити велике замовлення новому перекладачеві, попросіть його надсилати проміжні результати роботи, аби контролювати якість задовго до дедлайна.

Навчайте й допомагайте

Мрія кожного менеджера проектів — виконавець, який виконує будь-яку роботу якісно, розуміє з півслова та не потребує допомоги. Єдиний спосіб «добути» такий цінний ресурс — навчити його самостійно.

Приготуйтеся до того, що неприємності в роботах нового перекладача виникатимуть у найнеочікуваніших місцях: то з’ясується, що він не володіє потрібною вам CAT-програмою, то забув перевірити правопис, то надіслав файли електронною поштою, хоча за інструкціями їх потрібно завантажити до вашої системи керування перекладацькими проектами тощо. Вам доведеться постійно бути напоготові й терпляче навчати його.

Саме через це менеджери проектів часто уникають роботи з новачками. Адже замість того, щоб призначити завдання досвідченому перекладачеві та забути про неї до дедлайна, доводиться витрачати час на листування, роз’яснення та перевірки. Трапляється, що після багатьох годин виснажливого навчання фрилансер припиняє співпрацю в односторонньому порядку («Я й не думав, що доведеться вивчати стільки інструкцій!»), — і виходить, що менеджер марно витрачав свій час. Надалі бажання працювати з новачками в нього зникає.

Однак іншого способу створити сильну команду та виробити розуміння з півслова не існує. Рано чи пізно зусилля, докладені в навчання перекладача, окупляться, і вас дійсно почнуть розуміти з півслова.

Платіть за все, завжди та вчасно

Бюро перекладів, яке відмовляється заплатити за роботу найнятого працівника, потрапляє до різноманітних чорних списків. Часом це трапляється, навіть якщо правда на боці бюро. Потім Google послужливо видає назву компанії за запитом «бюро таке-то + не платник». Найчастіше за такими посиланнями навіть не переходять — нікому не цікаво розбиратися в нюансах чужих конфліктів.

Якщо вам не довірятимуть, з вами просто перестануть працювати — і перекладачі, і клієнти. Тому, якщо ви плануєте діяти на ринку довго, припиняйте будь-які приводи поскаржитися на не оплату з вашого боку.

Іноді важко працювати за такою логікою. Протягом діяльності будь-якого бюро не минуче виникає маса не приємних ситуацій: замовник відмовився оплачувати своє замовлення або збанкротував, закрився банк тощо. Проте все це — проблеми ваші, а не перекладача. Він довірився вам, не знаючи, з яким клієнтом ви уклали договір і в якому банку ви відкрили рахунок. Ваше завдання — виправдати його довіру. Ви маєте витримувати будь-який удар. Інакше чого ви варті як компанія?

Якщо переклад, який надіслав вам фрилансер, виявився неякісним, ви все одно оплатите його працю та подякуєте за роботу. Найкраще, що можна зробити в такому випадку, — не звертатися до нього надалі.

Як це не дивно, неякісний або невчасний переклад фрилансера — помилка не його, а ваша. Якщо вона виникла, це означає, що ви довірили виконання завдання фрилансеру, не переконавшись у його надійності. І якщо ви, замість того щоб оплатити його роботу, влаштуєте з ним публічні баталії в соціальних мережах, будьте певні: більшість учасників дискусії стане на його, а не на ваш бік. Більшість читачів вашої суперечки — такі ж перекладачі, і вони рефлекторно проектуватимуть ситуацію на себе, а вважати себе винним ніхто не любить. Вас розтопче безлиций натовп.

Тобто ви заплатите неминуче — або грошима, або репутацією. Грошима, як не дивно, дешевше, адже без репутації ви їх просто не заробите.

Підписатися на розсилку

Займайтеся перекладом, а не адміністративними питаннями

Використовуйте систему Protemos для організації процесів у своєму бізнесі

СПРОБУВАТИ перший місяць - безкоштовно!
Вгору

ВІТАЄМО

Ви успішно підписалися на розсилку

Повернутися на сайт
Цей сайт є українською мовою. Ви можете переключити мову у меню, або зробити це зараз.