Звичайний день, завершено звичайний проект від звичайного замовника, точніше, замовниці, я надсилаю їй звичайний проект і пишу звичайний лист. З того боку — японка, дівчина на ім’я Тотомі:
Hello Totomi,
We finished this project. Please find the translation in the attachment. Should you have any questions, please do not hesitate to contact me.
Best regards,
XXX
Надходить звичайна відповідь:
Dear XXX,
Thank you very much. I confirm safe receipt. Have a nice day!
Best regards,
Tomomi
Усе добре, можна випити кави й працювати далі. Єдине — я випадково помітив помилку в написанні імені: правильно Тотомі, а не Томомі. Найімовірніше, замовниця поспішала або просто натиснула неправильну клавішу, коли відповідала. Це дивно: Тотомі вкрай педантична і раніше помилок не допускала.
Проект завершено, і я збираюся перенести його до папки «Виконані». І в цей момент помічаю, що і в попередньому листі вона допустила ту ж саму помилку.
Це дуже дивно. Я навмання відкриваю кілька листів від неї — і помічаю жахливу річ: вона в усіх своїх листах підписувалася «Томомі»! Маячня якась.
Я не полінувався й знайшов найперший лист від неї, у якому вона представлялася, трирічної давнини. І зблід.
Вона і в ньому представилась як Томомі!!!
...Ось це і є те, що називають «епік фейл». За три роки я написав їй сотні листів, у кожному з них я звертався до неї неправильно, і за три роки примудрився жодного разу не звернути на це увагу, а вона жодного разу мене не виправила!!!
Висновки
Вчимося на помилках (у цьому випадку, на жаль, на своїх) і робимо висновки:
- Не можна набирати ім’я адресата — набагато краще скопіювати його з підпису його листа. Після цього випадку в мене ця операція «скопіювати-вставити» узвичаїлася. А якщо доводиться все ж набирати ім’я, робити це потрібно вкрай уважно.
- Особливу увагу потрібно приділяти іменам, у яких зустрічаються незвичні букви, — з умляутами, акутами тощо. Їх у жодному разі не можна видаляти. Не можна «Frédéric» заміняти на «Frederic»!
- Не плутайте ім’я і прізвище! У людей незнайомих національностей іноді непросто зрозуміти, де ім’я, а де прізвище.
Що було далі, здогадатися неважко: я написав лист-покаяння, багатократно в ньому вибачаючись. Тотомі Томомі відповіла — мовляв, не варто так убиватися, не хвилюйтесь, усе добре, мені чудово з вами працюється. Узагалі-то іншої відповіді я й не очікував від людини, яка, майже щодня отримуючи від мене листи з помилкою у своєму імені, за три роки жодного разу мене не виправила. Утім, мені все одно полегшало :)
