Клієнти й перекладачі часто прагнуть працювати безпосередньо одні з одними, обминаючи бюро перекладів як посередника. Деякі футурологи від галузі пророкують перекладацьким компаніям вимирання, оскільки клієнту й кінцевому виконавцю буде дуже легко знайти один одного. Проте, незважаючи на такі прогнози, бюро все ще виникають і розвиваються, а іноді навіть залучають інвесторів, готових придбати їх за суми, що перевищують розмір десятирічного прибутку. У чому причина?
Дещо з теорії (не зовсім наукової)...
Уявіть, що вам потрібно купити кілограм огірків. Навряд чи ви поїдете за ними в село до фермера, а фермер навряд чи привезе їх вам. Якщо ви цінуєте свій час, то підете до найближчого магазину, а якщо вирішите трохи заощадити — на дрібнооптовий ринок. Фермер із тих же причин продасть свою продукцію оптовикам або безпосередньо магазину. Між фермером і кінцевим споживачем може бути кілька посередників, кожен із яких полегшує доставку або певним чином покращує товар (якщо йдеться про огірки — сортує, миє або пакує їх).
Фермер може подати оголошення через Інтернет, самостійно знайти покупців і привезти огірки кожному з них. Однак практично ніхто так не робить — тому що це зайві ускладнення як для фермера, так і для покупців його продукції. Йому доведеться створити й підтримувати сайт, організовувати доставку, знаходити та переконувати вас. Вам же доведеться домовлятися про покупку: де, коли й за якою ціною буде придбано товар. Моркву доведеться купувати в іншого фермера, яловичину — ще в когось. За такого підходу вам як споживачеві буде складно перевірити, у яких умовах кожен із них виготовляє свою продукцію: фермерів багато, вони вам незнайомі. Чи варто так діяти?
Ситуація на перекладацькому ринку аналогічна. Деякі замовники дійсно працюють безпосередньо з перекладачами, але це радше виняток. Далі ми обговоримо, чому перекладацький світ влаштований саме так.
Як знайти один одного
Якщо ви читаєте цю статтю, ймовірно, перекладацька галузь певним чином стосується вас, тому вдамося до аналогій.
Припустімо, вам потрібен стіл, але ви вирішили не купувати його в меблевому магазині, а самостійно знайти людину, здатну змайструвати його своїми руками. Фахівця-мебляра ви не знаєте. Як його знайти? За якими критеріями його відібрати? Як визначити його кваліфікацію, якщо виробництво меблів вас жодним чином не стосується? Повірити на слово? Довіритися своїй інтуїції? Попросити зробити простенький стільчик, перш ніж замовити меблі на всю квартиру? І скількох меблярів вам доведеться перевірити, перш ніж ви знайдете того, хто вам підійде?
Перед замовником, якому знадобився переклад, постає таке ж завдання. Якщо в нього немає перекладача, який гарно себе зарекомендував, то проглянути величезну кількість кандидатів і відібрати тих, які підходять — це величезна праця, яка додатково ускладнюється тим, що сам замовник не знає, де їх шукати та як оцінювати, і взагалі — яким має бути хороший переклад.
Знайти хорошого перекладача навіть складніше, ніж мебляра. Бар’єр входу на ринок перекладів украй низький. Кожен, хто хоче, може оголосити себе перекладачем, не маючи жодної кваліфікації, а справжні професіонали просто губляться серед чималої кількості некомпетентних дилетантів, особливо якщо не вміють «красиво» себе презентувати. Якщо навіть великі бюро відчувають кадровий голод і місяцями шукають кваліфікованих перекладачів для деяких проектів, то шанси знайти їх у замовника-новачка невеликі — щастить небагатьом.
Основна функція бюро — відбір кваліфікованих виконавців. Якість цього відбору залежить від рівня самої перекладацької компанії. Деякі бюро обмежуються базовими перевірками й відсіюють лише «найскладніші випадки». Але є й такі, відбір до яких здатні пройти лише 1–2 % кандидатів. Причому в останньому випадку відбір відбувається відразу за кількома критеріями: якість власне тексту, дотримання термінів, якість комунікацій, здатність до навчання тощо.
Будь-яке серйозне бюро витрачає на відбір і навчання перекладачів багато коштів, часу й зусиль, у такий спосіб позбавляючи від цього своїх замовників. Якщо ж замовник вирішить виконувати всю цю роботу самостійно, то навіть за копіювання процесів його витрати будуть значно вищими — хоча б тому, що спочатку йому доведеться розібратися в усіх нюансах і отримати необхідний досвід.
Масштабування та доступність
Припустімо, що замовнику пощастило — він знайшов чудового перекладача, який ідеально виконує всі роботи. У такому разі бюро дійсно виявиться непотрібним посередником. Питання тільки — чи надовго. Адже перекладач — жива людина, і він лише один. У нього є особисте життя, періодично він йде у відпустку, інколи хворіє. Однак у вірності він не клявся: у нього можуть бути інші клієнти, які завантажили його роботою, якщо замовник не гарантує йому повну зайнятість або хоча б компенсацію за відсутність роботи. Тому перекладач-фрилансер періодично зникає, іноді на тривалий термін. Його робочий час обмежений. Якщо якість його роботи влаштовує будь-якого замовника, з часом йому доведеться відмовляти всім іншим. А замовнику, від якого «втік» перекладач, доведеться або шукати нового, знову проходячи через усі муки відбору, або через нестачу часу звернутися в організацію, де такі процеси поставлені на потік, — бюро перекладів.
Також можливий інший варіант розвитку подій: обсяг роботи збільшується настільки, що перевірений і надійний перекладач із ним не справляється, а іншого немає. Знову ж таки, доведеться ретельно відбирати нового перекладача або вирішити проблему швидше, звернувшись до послуг бюро.
Кількість роботи іноді стрімко зростає, і виникає потреба в десятках кваліфікованих перекладачів, які працюють одночасно. Такі команди створюються роками. Формувати їх самостійно є сенс, тільки якщо є постійне навантаження. І навіть якщо команда сформована, однаково буде потрібно мати підмогу зовні на випадок пікових періодів, коли свої перекладачі не справляються з обсягами.
Керування проектами
Припустімо, що замовнику вдалося зібрати команду достатньо кваліфікованих перекладачів-фрилансерів (або це тривало кілька років, або цим займався компетентний рекрутер із галузі, або неймовірно вдало склались обставини). Здавалося б, можна розслабитися. Але ні — якраз тут починається найцікавіше...
Вище описані несподіванки, які підстерігають вас під час роботи з одним фрилансером. Тепер уявіть, що у вас їх кілька десятків. У теорії будь-хто з них може будь-коли виконати будь-який переклад. На практиці ж чекайте сюрпризів: перевірені перекладачі неминуче будуть зникати в найвідповідальніші моменти, вам доведеться залучати новачків і ризикувати якістю та термінами тощо.
Часто події розвиваються за законом Мерфі, від поганого до гіршого. Наприклад, перекладач бере роботу, усвідомлює, що не зможе її виконати, але боїться в цьому зізнатися. Ви дізнаєтеся про це, коли проходять усі можливі терміни. Інший приклад: відразу кілька фрилансерів йдуть у відпустку якраз у розпал великого проекту, змушуючи вас латати діри в команді.
Крім того, потрібно навчати перекладачів працювати в зазначених програмах, дотримуватись інструкцій, здавати переклад за певними правилами. Нагадувати про це доведеться постійно. Час від часу доведеться вирішувати технічні проблеми: у когось не запускається потрібна програма, комусь раптово вимкнули електрику, у когось зникло підключення до Інтернету тощо.
Проте, навіть якщо жодних проблем не виникає, команду потрібно координувати: призначати завдання перекладачам, передавати виконану ними роботу редакторам, складати інструкції, формувати пакети файлів для роботи та здійснювати ряд інших дій.
Безумовно, усі описані вище проблеми можна вирішити. Але цим повинна займатись окрема людина — менеджер перекладацьких проектів. Потрібно налагоджувати процеси, планувати виконання проектів, контролювати терміни та якість, вирішувати неочікувані проблеми. Інакше кажучи, «просто передати файли» не вийде: потрібні додаткові витрати на співробітника, який усе це координуватиме. Крім того бажано, щоб це був компетентний менеджер, якому добре відомі процеси перекладу та спеціалізований софт. Інакше «керівником» проектів виявиться новачок, який буде здійснювати чимало дорогих управлінських помилок або «заново винаходити велосипед», із захопленням відкриваючи для себе прийоми, про які в професійних бюро знають уже десятки років.
Зазвичай менеджери — це люди, які мають великий досвід у галузі перекладів і локалізації. Знайти таку людину значно складніше, ніж перекладача-фрилансера: це або довго, або дорого.
Усе описане вище пов’язане з великими управлінськими витратами, особливо, якщо немає потрібного досвіду. На практиці справлятися без бюро перекладів означає створити власне, внутрішнє бюро перекладів. Це вимагає або наявності досвіду, або складного набуття цього досвіду методом проб і помилок. Замовнику є сенс запитати себе: чи варто цим займатися? Чи варто докладати зусиль до вибудовування процесів, які взагалі-то є допоміжними? Чи не простіше звернутися до тих, хто відточував ці процеси роками?
Зазвичай успішними такі експерименти бувають тільки у великих компаніях, які мають достатньо коштів для покриття витрат, неминучих під час формування компетентної команди. Однак навіть у них значну частину роботи виконують компанії-підрядники.
Важливо розуміти, що основна послуга, яку надає бюро перекладів, — це, як не дивно, не переклад. Переклад виконують перекладачі, штатні й позаштатні. А бюро керує процесами, і платять йому насамперед за менеджмент.
Саме тому більшість перекладачів-фрилансерів ніколи не перетворюються на бюро, хоча багато хто намагається. Після кількох спроб передати роботу колегам виявляється, що хтось із них зриває терміни, хтось без дозволу передоручає роботу некомпетентному другу, а хтось і зовсім зникає. У підсумку фрилансер отримує неприємності й ризики для своєї репутації, після чого полишає марні спроби брати на себе відповідальність за інших.
Сенс роботи перекладацької компанії якраз і полягає у вирішенні ось таких проблем.
Якщо стисло...
Безумовно, без бюро можна обійтися. Для цього потрібно знати, де та як знайти хороших перекладачів, як їх навчити, як правильно організувати перекладацький проект, які програми використовувати, як організовані процеси в бюро перекладів. Простіше кажучи, доведеться самому взяти на себе функції бюро.
Але з таким же успіхом можна задля економії організувати власну кухню для своїх співробітників, самому побудувати собі офіс замість будівельників тощо. Якісна організація всіх цих процесів буде складною, довгою і, що важливо, дорогою — тобто початкової мети заощадити не буде досягнуто.
Замовнику потрібен не просто виконавець, а налагоджений процес. У бюро перекладів він купує не роботу перекладача — він купує налагоджений процес.
